Три місяці тому написала, що хочу приїхати на Кам'яну Могилу велосипедом. Так от, не пройшло і трьох місяців, як я здійснила своє бажання. Ми вже придбали заднє велокрісло для Ріми, дочекалися осені (влітку тут можна їздити велосипедом тільки з дев'ятої години вечора до сьомої години ранку :) - ну це так - на мій погляд), а ще на території заповідника планувалося провести тематичне свято «День степу».
Вперше в житті побачила таку велику осу - довжиною близко 3 - 3,5 см.
Дуже гарна, але зовсім не хотілося спостерігати, як вона буде літати. Мені пощастило, що вона саме вечеряла, тому і вдалося пофотографувати її.
Кам'яна Могила - це таке місце, куди хочеш приїжджати і приїжджати. І кожен раз можна побачити і сфотографувати щось нове. Саме головне, щоб погода була не спекотною, бо це степ - просторий український степ, і не мокрою.
Сьогодні з дітьми замість моря вирішили поїхати саме сюди. Віталік любить полазити по каменям, я - пофотографувати, а Ріма взагалі любить кудись їздити.