Вже третій рік я живу в Мелітополі. Переїхала сюди із нашої столиці - Києва, де прожила 14 років. Іноді мене питають, чи я не сумую за Києвом. Ні, не сумую. Мені в Мелітополі дуже подобається. Тут мій дім. Тут спокійно і гарно. Тут нікуди не треба поспішати. Велосипедом з одного кінця міста в інший я їду годину. Не відчуваю столичної метушні. А ще тут море квітів, винограду і сонця :)
Мелітополь - "медове місто" (від грец. Μελιτοπόλη) - розташований на півдні Запорізької області на березі колись судноплавної річки Молочна, що впадає в Молочний лиман. Деякі мої знайомі плутають Мелітополь з Маріуполем. Маріуполь - це Донецька область і він знаходиться на березі Азовського моря. А від Мелітополя до Азовського моря майже 40 кілометрів.
Населення Мелітополя складають українці, росіяни, білоруси, болгари, татари, цигани (може є і інші національності - мені це не відомо). Більшість людей, у т.ч. і українців спілкуються російською мовою. Навіть в державних закладах. До недавнього часу навіть різна документація велася російською.
Метою цього блогу є показати місця, які в Мелітополі мені подобаються.
Захід сонця - це завжди красиво. Я дуже люблю спостерігати як сонце, скочуючись спати, розфарбовує небо, хмари і землю у різні кольори. На природі і в місті завжди можна знайти гарні кадри.
Усі фото зроблені в м.Мелітополь впродовж 2015-2017 років під час наших з Рімою прогулянок.
Три місяці тому написала, що хочу приїхати на Кам'яну Могилу велосипедом. Так от, не пройшло і трьох місяців, як я здійснила своє бажання. Ми вже придбали заднє велокрісло для Ріми, дочекалися осені (влітку тут можна їздити велосипедом тільки з дев'ятої години вечора до сьомої години ранку :) - ну це так - на мій погляд), а ще на території заповідника планувалося провести тематичне свято «День степу».